Свято рідної мови
Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика
«Діти – наше майбутнє», – кажуть у народі. Саме вони є творцями нового та непізнаного. Від того, як буде виховане молоде покоління, залежить доля світу: буде вона безхмарною, щасливою чи сповненою негараздів та неприємностей. Розуміючи це, потрібно виховувати молодь так, щоб життєві проблеми не викликали в її душі зневіру.
Батьки, школа, учителі,районний відділ освіти, місцева адміністрація смт Ширяєве роблять усе для того, щоб зміцнити учнівський потенціал, прищепити кожному наполегливість, старанність та жагу до перемоги.
Так наші учителі НВК «Олімп» плекають рідне слово, вболівають за нього,. удосконалюють знання рідної мови учнями. Участь у різноманітних олімпіадах, конкурсах можуть виявити талановиту молодь – майбутнє країни, що впевнено йтиме широкою стежкою до яскравих вершин знань та відкриттів.
Кожного року 9 листопада у святковий День української писемності велика кількість учнів НВК «Олімп» беруть участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови. Особлива атмосфера панувала у школі цього дня. Конкурс став справжнім своєрідним святом української мови.
Для проведення конкурсу було облаштовано спеціальні кабінети, створено відповідну атмосферу. Перед початком проведення конкурсу Н.Б.Карбатовська, заступник директора з навчально-виховної роботи, привітала усіх учасників із святом рідного слова, висловила впевненість, що рідну мову, як найбільшу святиню, її чистоту кожен із нас пронесе через усе життя.
Справжню ауру свята створив український колорит: рушники та вишиванки у кабінетах української мови та літератури, дітки у вишиванках, виставки творів українських поетів, письменників: Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, М.Коцюбинського та ін. Учителі та учні вітали один одного із цим днем, робили повідомлення на підтримку та розвиток державної мови як духовного потенціалу нації, про виховання високої мовної культури дітей та юнацтва, розвиток ціннісних орієнтацій та естетичних потреб учнів.
 Тематична виставка у фойє, створена бібліотекарями Л.В.Гременчук та О.О. Шпак, привертала увагу всіх, хто завітав до школи. У класах і кабінетах учителі і підготовлені учні розповідали про творців української писемності, читали вірші про рідну мову напамʻять. Учні, мов у яскравий вінок, вплітають слова-епітети: ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, колискова, мелодійна, дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча, лагідна, жива, казкова, красна, чарівна, шовкова, найдорожча, добра, владна, мудра, сонячна, принадна, солов’їна, барвінкова українська мова. Заглянеш в очі цих дітей, і легко стає на душі, бо розумієш, що майбутнє в надійних руках. Їхня жива думка лунатиме сміливо, дії будуть упевненими, а позиція – непорушною.
 А підсумком цього є, звичайно ж, нагородження оцінками та подякою. Мова жива, вона немов чисте джерело, що витікає з-під землі і поїть кожного, хто припадає до неї устами. Її не можна не любити, бо вона прекрасна. Щоб її вивчити, потрібно докласти багато зусиль. А вчити рідну мову треба ціле життя, бо вона весь час змінюється, розвивається. Тож пам’ятаймо, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.
| 
