Пам'яті жертв голодомору
Людство, скільки себе пам’ятає, завжди було прив’язане до землі.: орало,сіяло, вирощувало хліб. Наповнювало засіки. «Буде хліб – буде і до хліба»,- казали селяни.
Однак, життя вже вплітало в історію країни нову чорну сторінку. Але про це ще ніхто не знав. Не знав, що дуже скоро багатий стане бідним, а бідний – ще біднішим, і що голодна смерть – ось-ось уже порозі…
Голодомор – це соціально-економічне явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування та призводить до його вимирання та негативної зміни демографічної та соціальної структури населення. У ХХ ст. Україна пережила три голодомори – усі за радянської влади; основною їх причиною була аграрна політика партійного радянського керівництва.
Упродовж тижня, з 19 по 25 листопада, в НВК «Олімп» було організовано проведення Тижня памʻяті жертв голодомору . У фойє навчально-виховного закладу було організовано тематичну виставку «День скорботи і пам`яті Голодомору в Україні», де було представлено книги про голодомор в Україні, документальні свідчення очевидців голодомору в нашому краї, плакати, фотографії, малюнки дітей, присвячені цій темі. У 1-4 класах проведено виховні години на тему: „Колосок пам’яті”; "Україна пам’ятає”; у 5-8 - ,,Трагічні події голодомору 1932 – 1933 років в житті українського народу”; у 9–11-х класах відбулися уроки історії на тему „Голодомор 1932 – 1933 років”; 10-В клас з допомогою завуча школи Тетяни Володимирівни Ратушної, під керівництвом класного керівника Манжоса Валентина Олексійовича підготував загальношкільну лінійку. Душевно, з тривогою і переживанням читали вірші Вронський В.,Столяр М., Ярова А., Ковченко Б., розповідали про сторінки трагічної історії. Лісник В.:
Від великого та самого жорстокого голоду 1932-1933 років за 8 місяців померли не один мільйон українців. На долю нашого народу випали великі страждання. В країні 7 тисяч пам’ятних знаків жертвам Голодомору. Лихоліття 33-го і досі болять невигойною раною в душі кожного українця, бо не було селянської родини в тодішній Україні, яку б обійшла ця біда, коли голодна смерть забирала дітей і їхніх матерів. Матері і батьки змогли відродити і зберегти українську мову, культуру, звичаї і традиції нашого народу, пам’ять родоводу.
Наша країна перебуває в процесі переосмислення трагічних подій. Багато тих, хто пригнічений щоденною боротьбою за виживання. Але між минулим і сучасним завжди існує нерозривний зв’язок. Бершадська Л.: Ми стверджуємо — із нами солідарний світ — що це була катастрофа планетарного масштабу. Правда про ті події стала набутком світової спільноти в роки незалежності України.
Ряд країн визнали голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу. Палата представників конгресу США визнала голодомор масовим убивством українців. Парламенти Канади, Австралії, Угорщини, Аргентини та інші (всього 29 країн) прийняли аналогічні рішення, а 10 держав визнали голодомор геноцидом. Серед них — Литва, Грузія, Естонія та інші. Нарешті Верховна Рада України після довгих дискусій 28 листопада 2006 року визнала голодомор геноцидом українського народу. На завершення лінійки було проведено хвилину мовчання. Від кожного класу запалено свічку в памʻять невинних мільйонів душ, жертв голодомору, які в страшних муках пішли з життя. Такі заходи змушують задуматись над тим, хто ми і на якій землі ми живемо.
Найбільше щастя мати свій народ,
В якого є свята земля і мова, В якого є минуле і основа,
Дух нації і неповторний код.
Ти кажеш не було голодомору?
Василь Мудло
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Як навіть мариво виймали із печі
І забирали прямо із горшків.
Окрайці виривали з рук малечі,
із торбиночок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
- Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський мотлох світ нам затуляв!
Я бачив сам оту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору?
Відкрийтесь небеса!
Зійдіть на землю
Всі українські села, пересілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам'яті невигаслий собор!
Це - двадцять другий рік,
Це - тридцять другий рік,
Це - тридцять третій рік,
Це - сорок шостий рік.
Голодомор. Голодомор. Голодомор.
|