Форма входу

Категорії розділу:

Мои статьи [80]

Пошук

Опитування

Оцените мой сайт
Всього відповідей: 188

Статистика

Новий Рік 2011





П`ятниця, 18.07.2025, 01:18
Вітаємо Вас Гість | RSS
НВК "Олімп"
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог статей


Главная » Статьи » Мои статьи

Пам'яті жертв голодомору
Пам'яті жертв голодомору
 
      Людство, скільки себе пам’ятає, завжди було прив’язане до землі.: орало,сіяло, вирощувало хліб. Наповнювало засіки. «Буде хліб – буде і до хліба»,- казали селяни.
      Однак, життя вже вплітало в історію країни нову чорну
сторінку. Але про це ще ніхто не знав. Не знав, що дуже скоро багатий  стане бідним, а бідний – ще біднішим, і що голодна смерть – ось-ось уже порозі…
      Голодомор – це соціально-економічне явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування та призводить до його вимирання та негативної зміни демографічної та соціальної структури населення. У ХХ ст. Україна пережила три голодомори – усі за радянської влади; основною їх причиною була аграрна політика партійного радянського керівництва.
 
 
 
     Упродовж тижня, з 19 по 25 листопада, в НВК «Олімп» було організовано проведення Тижня памʻяті жертв голодомору . У фойє навчально-виховного закладу було організовано тематичну виставку «День скорботи і пам`яті Голодомору в Україні», де було представлено книги про голодомор в Україні, документальні свідчення очевидців голодомору в нашому краї, плакати, фотографії, малюнки дітей, присвячені цій темі. У 1-4 класах проведено виховні години на тему: „Колосок пам’яті”; "Україна пам’ятає”; у 5-8 - ,,Трагічні події голодомору 1932 – 1933 років в житті українського народу”; у 9–11-х класах відбулися уроки історії на тему „Голодомор 1932 – 1933 років”; 10-В клас з допомогою завуча школи Тетяни Володимирівни Ратушної, під керівництвом класного керівника Манжоса Валентина Олексійовича підготував загальношкільну лінійку. Душевно, з тривогою і переживанням читали вірші Вронський В.,Столяр М., Ярова А., Ковченко Б., розповідали про сторінки трагічної історії. Лісник В.:
     Від великого та самого жорстокого голоду 1932-1933 років за 8 місяців померли не один мільйон українців. На долю нашого народу випали великі страждання. В країні 7 тисяч пам’ятних знаків жертвам Голодомору. Лихоліття 33-го і досі болять невигойною раною в душі кожного українця, бо не було селянської родини в тодішній Україні, яку б обійшла ця біда, коли голодна смерть забирала дітей і їхніх матерів. Матері і батьки змогли відродити і зберегти українську мову, культуру, звичаї і традиції нашого народу, пам’ять родоводу.
      Наша країна перебуває в процесі переосмислення трагічних подій. Багато тих, хто пригнічений щоденною боротьбою за виживання. Але між минулим і сучасним завжди існує нерозривний зв’язок. Бершадська Л.: Ми стверджуємо — із нами солідарний світ — що це була катастрофа планетарного масштабу. Правда про ті події стала набутком світової спільноти в роки незалежності України.
      Ряд країн визнали голодомор 1932-33 рр. геноцидом укра­їнського народу. Палата представників конгресу США визнала голодомор масовим убивством українців. Парламенти Канади, Австралії, Угорщини, Аргентини та інші (всього 29 країн) при­йняли аналогічні рішення, а 10 держав визнали голодомор ге­ноцидом. Серед них — Литва, Грузія, Естонія та інші. Нарешті Верховна Рада України після довгих дискусій 28 листопада 2006 року визнала голодомор геноци­дом українського народу. На завершення лінійки було проведено хвилину мовчання. Від кожного класу запалено свічку в памʻять невинних мільйонів душ, жертв голодомору, які в страшних муках пішли з життя.
   Такі заходи змушують задуматись над тим, хто ми і на якій землі ми живемо.
Найбільше щастя мати свій народ,
В якого є свята земля і мова,
В якого є минуле і основа,
Дух нації і неповторний код.
 
Ти кажеш не було голодомору?
Василь Мудло
 
Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Як навіть мариво виймали із печі
І забирали прямо із горшків.
Окрайці виривали з рук малечі,
із торбиночок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
- Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський мотлох світ нам затуляв!
Я бачив сам оту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору?
 
Відкрийтесь небеса!
Зійдіть на землю
Всі українські села, пересілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам'яті невигаслий собор!
Це - двадцять другий рік,
Це - тридцять другий рік,
Це - тридцять третій рік,
Це - сорок шостий рік.
Голодомор. Голодомор. Голодомор.
 
Категория: Мои статьи | Добавил: lane03 (30.11.2012)
Просмотров: 951 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2025